- відмежувати
- див. відмежовувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відмежувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відмежований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відмежувати. || відмежо/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
відмежування — я, с. Дія за знач. відмежувати й відмежуватися … Український тлумачний словник
витичити — відмежувати за допомогою вбитих у землю кілків (тик) [III] … Толковый украинский словарь
палькувати — Палькувати: бити кілки, палі [III] визначувати якесь місце, забиваючи палі (кілля) [X] відмежовувати при помочі вбитих пальків, кілків (Ів.Фр.) [II] відмежувати шмат землі дрючками [16] кілками позначувати [V] позначати якесь місце, забиваючи… … Толковый украинский словарь
відділяти — I 1) = відділювати, відділити (що від чого бути межею, перепоною між чим / ким н.), відділювати, розділяти, розділити (кого що), відмежовувати, відмежувати, відгороджувати, відгородити, відокремлювати, відокремити; ділити (кого що), розмежовувати … Словник синонімів української мови